Києвознавство
Я представляю до Вашої уваги три статті, що були написані для журналів:
Архітектурний ансамбль, що склався над Дальніми печерами Києво-Печерської лаври, належить до перлин архітектури українського бароко. Жодна серйозна книга про українську архітектуру цього періоду не обходиться без опису центральних споруд названого ансамблю – церкви Різдва Богородиці та дзвіниці. Більш детальний аналіз архітектури цих та інших будівель на Дальніх печерах можна знайти в книгах, присвячених архітектурі Києва та Києво-Печерської лаври. Однак існуючі літературні (в першу чергу, Печерський Патерик) та образотворчі джерела дають можливість детальніше схарактеризувати історію формування ансамблю, а також його художні особливості та меморіальну цінність. Така спроба і зроблена в цій роботі.
Хрестовоздвиженська церква. Відомо, що існуюча зараз церква Воздвиження Животворящого Хреста на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври була споруджена 1700 року на кошти полтавського полковника Павла Герцика. Освячена 13 вересня того ж року київським митрополитом Варлаамом Ясинським та архимандритом Лаври Іоасафом Кроковським
Доба Петра Могили зараз приваблює дослідників як через загальне зростання інтересу до вітчизняної історії, спричинене проголошенням незалежності України, так і в зв'язку з нещодавнім (1997 року) святкуванням 400-річного ювілею цього визначного діяча та його канонізацією православними церквами України. Діяльність славетного митрополита привела до реформування української православної церкви, піднесення культури, зокрема літератури та освіти, відбудови багатьох храмів - визначних пам'яток історії та архітектури Києва.
Кінець XVII - початок XVIII століття знаменує період бурхливого будівництва в Києві. Завершення доби Руїни, відносна стабілізація життя створили передумови для небаченого з часів Київської Русі будівельного буму. Козацька старшина на чолі з гетьманами прагне утвердити перемогу православної віри на землях Гетьманщини зведенням нових храмів. Поруч із новим будівництвом набуває широкого розмаху перебудова у відповідності до нових смаків споруд великокнязівських часів, розпочата півстоліттям раніше за Петра Могили.
