Кінець доби бароко приблизно збігся в часі з остаточним скасуванням гетьманщини (1764) та знищенням Запорізької Січі (1775), а також ліквідацією в 1786 році ставропігії Лаври і виборності її архімандритів (відтепер священноархімандритом Лаври за посадою став київський митрополит, який з часів Петра Першого призначався царським указом), секуляризацією церковних земель та введенням “штатів” (державного утримання для обумовленої урядом кількості ченців). Після цього Лавра виявилася повністю інтегрованою в імперську структуру російської церкви. Будівництво на її території тепер велося в стилі класицизму, позбавленому рис національної самобутності (доречно згадати, що в 1800 році указом Синоду було заборонено будівництво церков українського типу).
На Дальніх печерах після перерви в кілька десятиліть активні будівельні роботи почалися у 1809 році (за священноархімандрита Лаври митрополита Серапіона Александровського, який обіймав цю посаду в 1803-1822 роках). Вигляд надпечерних споруд перед початком цих робіт фіксує гравюра на шовку М.Малютина “Києво-Печерська лавра”. Вона показує вигляд ансамблю з півночі, з боку верхньої Лаври (рис.10). На першому плані праворуч бачимо будинок намісника під високим дахом із заломом. В центрі північного фасаду – ганок під трикутним фронтоном. Це явно та ж споруда, що й на панорамі 1783 року (див. вище). Ліворуч від неї бачимо корпус келій, також під високим дахом із заломом (на панорамі 1783 року тут було показано два корпуси; очевидно, один з них, західний, уже знесений). Ще далі ліворуч – церква Зачаття Ганни з дерев’яною західною частиною (її стіни показані темним кольором, що відрізняє їх від світлих кам’яних). На відміну від попередніх зображень, по обидва боки від бані показані ще два шпилі. Між церквою Зачаття Ганни й корпусом келій – вхід до галереї, що веде до Ближніх печер. На другому плані – церква Різдва Богородиці з дзвіницею та галереєю. Зазначимо, що гравюра М.Малютина, здається, вперше фіксує вишуканий бароковий силует ансамблю, що відкривається з боку верхньої Лаври. Маківки церкви Зачаття Ганни, церкви Різдва Богородиці і дзвіниці розташовані на одній прямій, що наче продовжує лінію схилу наддніпрянського пагорбу.
| Рис.10. М.Малютин. Києво-Печерська лавра. Гравюра на шовку. 1812-1821. Фрагмент. | |
Отже, в 1809 році було перекладено старі (1679) стіни церкви Зачаття Ганни, що дали тріщини (в ході ремонтних робіт склепіння з банею 1760х років було оперте на дерев’яні стовпи і залишилося неушкодженим). Перебудована і розписана заново церква була освячена 9 грудня 1811 року. Виконував ремонтні роботи майстер В.Ф.Серіков з Калузької губернії. Автором проекту був військовий інженер, капітан Олександр Іванович Якушкін (1749-1823; в 1811 році постригся в ченці під ім’ям Арсенія, пізніше був блюстителем Дальніх печер, похований біля північної стіни церкви Зачаття Ганни). Очевидно, нові стіни охопили й об’єм дерев’яного притвору 1784 року. В результаті церква отримала видовжений прямокутний план із напівкруглим вівтарем, до якого з півдня та півночі примикають дещо нижчі прямокутні прибудови. На південному та північному фасадах прибудов – композиції з трьох вікон: середнього з напівкруглим завершенням та двох прямокутних, вужчих і трохи нижчих, по обидва боки. Кути стін основного масиву і прибудов оброблені рустованими лопатками. Такі ж лопатки ділять північну та південну стіни церкви на три поля. В середніх полях – по три вікна із заокругленим завершенням, оброблених профільованими тягами; в західних полях – по два таких самих вікна, а посередині – двері (на північній стіні – закладені). Головні двері – в центрі західної стіни, яка завершується зараз фронтоном барокових форм з хрестом та рипідами. Над дверима – вишукані ковані навіси (очевидно, кінця ХІХ – початку ХХ століття). У західній частині споруди (притворі), відділеній від власне церкви, влаштований вхід до печер. Після перебудови церква, як і раніше, увінчувалася бароковою банею з маківкою. На гравюрі Л.Тамзевича “Краєвид Києо-Печерської лаври з-за Дніпра” (рис.11) бачимо іще один фронтон, який відділяє центральну частину будівлі з банею від вівтаря; до нашого часу він не зберігся.
У 1810 році, очевидно, відразу після завершення ремонту церкви Зачаття Ганни той самий майстер В.Ф.Серіков і також за проектом О.І.Якушкіна зводить на місці попереднього новий кам’яний будинок для блюстителя Дальніх печер. Як уже вказувалося, нова споруда включила, очевидно, фундаменти своєї попередниці і значною мірою повторила її композицію. Це – одноповерховий будинок на високому рустованому цоколі, витягнутий у напрямку схід – захід. У центральній його частині – дерев’яний третій поверх з балконами (відновлений в результаті нещодавньої реставрації). Кути основного масиву споруди оброблені рустованими лопатками, як і в церкві Зачаття Ганни. Ризаліт на північному фасаді має таку саму композицію з трьох вікон, як і прибудови до згаданої церкви. На східному фасаді будинку – галерея, підтримана низькими колонами без капітелей, стовбури яких помітно звужуються догори. І пропорції, і кількість колон – п’ять – абсолютно нетипові для класицистичних портиків, зате нагадують ганки будинків у стилі українського бароко. Пари колонок підтримують також дахи балконів третього поверху. Стиль будинку в цілому – провінційний варіант класицизму з бароковими ремінісценціями.
| Рис.11. Л.Тамзевич. Краєвид Києво-Печерської лаври з-за Дніпра. Гравюра початку ХІХ ст. Фрагмент. |
 |
На гравюрі Л.Тамзевича (рис.11) бачимо також результат перебудови давнього входу в Дальні печери (колишньої церкви св. Андрія). Вказана перебудова, як і перекладення стін церкви Зачаття Ганни, могла бути пов’язана з руйнуванням, спричиненим зсувом гори. В результаті вежа у верхній частині набула форми циліндру, увінчаного низьким куполом з ампірною маківкою (такі маківки отримав після пожежі 1811 року цілий ряд києвоподільських церков – Успінська (Пирогоща), Покровська, Благовіщенська Братського монастиря та інші). Можна думати, що первісно нова вежа була дерев’яною, а десь наприкінці ХІХ століття її нижня частина була обкладена цеглою. Свої форми – цегляну циліндричну з рустованим цоколем нижню частину і дерев’яну гранчасту верхню частину – дана споруда зберігає дотепер. Маківка вежі при погляді з боку верхньої Лаври ніби продовжує лінію, утворену верхами дзвіниці, церков Різдва Богородиці та Зачаття Ганни. Це видно на літографії невідомого художника другої половини ХІХ століття “Краєвид Ближніх та Дальніх печер Києо-Печерської лаври” (рис.12). Як уже вказувалося, підземна частина споруди – так званий вертеп – збереглася від будівлі першої третини XVII століття. Зараз це приміщення освітлюється вікнами, зробленими у фортечній стіні 1844-1848 років (див. нижче), а його підлога лежить приблизно на рівні цоколя названої стіни.
На гравюрі Л.Тамзевича (рис.11) між галереєю церкви Різдва Богородиці та церквою Зачаття Ганни бачимо будинок, укритий дахом із заломом – очевидно, келії, які не були показані на панорамі 1783 року. Видно також павільйон під наметовим дахом – вхід до галереї, яка веде до входу в печери.
У 1812 році було розібрано стару галерею між Дальніми та Ближніми печерами. Євгеній Болховітінов пов’язує ці роботи з наполеонівським нашестям і пише, що на обох пагорбах (тобто, треба думати, десь над Ближніми і Дальніми печерами) “були влаштовані батареї, окопані ровами”. При цьому садові дерева навколо були викорчувані. У 1816 році відповідно до розпорядження імператора Олександра І, що відвідав тоді Лавру, галерея була відбудована за казенний кошт на попередньому місці.
У 1820х роках (священноархімандритом Лаври протягом 1823-1837 років був визначний історик митрополит Євгеній Болховітінов) на місці дерев’яних келій, що стояли над обривом у північній частині майданчика над печерами, зводяться нові будівлі – схимницький корпус (на захід від церкви Зачаття Ганни, відразу за входом до галереї, що веде до Ближніх печер) і братські келії (на захід від нього). Перша з цих споруд (так званий корпус №51, 1824-1825) на згаданий літографії “Краєвид Ближніх та Дальніх печер Києо-Печерської лаври” (рис.12) показана як одноповерховий будинок під високим чотирискатним дахом з люкарнами та двома димарями. Вона була радикально перебудована наприкінці ХІХ століття і повністю змінила свій вигляд. Друга (1823), потинькована двоповерхова будівля, майже позбавлена декору (так званий корпус №52), також перебудовувалася кілька разів у другій половині ХІХ століття. Вона зберегла, однак, риси первісної архітектури, зокрема, трикутні фронтони над західним, східним і південним фасадами (такий самий фронтон існував і на південному фасаді); у центрі західного фронтону – частково замуроване напівкругле вікно, характерне для олександрівського ампіру. На задньому (північному) фасаді споруди були влаштовані галереї-балкони (їх добре видно на згаданій літографії, так само як і дах якоїсь господарської будівлі в дворі на північ від братського та схимницького корпусів).
 |
| Рис.12. Невідомий художник. Краєвид Ближніх та Дальніх печер Києво-Печерської лаври. Літографія. Друга половина ХІХ ст. Фрагмент. |
Остання будівля в стилі класицизму на Дальніх печерах – це братський корпус (корпус №50), зведений десь у першій половині ХІХ століття на південь від церкви Зачаття Ганни, очевидно, на місці давнішого корпусу, показаного на гравюрі Л.Тамзевича (див. вище). Це двоповерхова прямокутна в плані споруда з прямокутними ризалітами на західному та східному фасадах. Між поверхами на стінах – тяга. Вікна оброблені простими за формою наличниками. Карниз другого поверху – із “сухариками”. Споруда збереглася в первісних формах.
Таким чином можна констатувати, що будівництво на Дальніх печерах у першій половині ХІХ століття звелося до ремонту існуючих споруд з частковою їх перебудовою (церква Зачаття Ганни, вежа над входом до печер, галерея між Дальніми та Ближніми печерами) та заміни дерев’яних корпусів келій кам’яними. Оформлення споруд, зведених за доби класицизму, було дуже стриманим: вони не повинні були відволікати увагу глядача від домінант архітектурного ансамблю.
У 1844-1848 роках у зв’язку з будівництвом Новопечерської фортеці, на території якої опинилась і Лавра, навколо Дальніх печер зводиться стіна з бастіоном за проектом військового інженера О. фон Фраймана. Матеріал споруди – славетна київська жовта цегла. На прохання священноархімандрита Лаври митрополита Філарета Амфітеатрова (був митрополитом у 1837-1857 роках, нещодавно канонізований), адресованим імператору Миколі І, первісний проект стіни був змінений, так що стіна пройшла на достатній віддалі від церкви Різдва Богородиці й не пошкодила кладовища навколо церкви. Будівництво вказаної стіни назавжди обмежило розвиток надпечерного ансамблю в південному напрямку.
До першої половини ХІХ століття належать численні поховання на території Дальніх печер, зокрема, знаменитого сліпого схимника Вассіана (Василя Балановича, 1745-1827), фініфника, начальника лаврської іконописної майстерні Феодосія (Ф.І.Ааронського, 1742-1825), лаврського еклезіарха Ієрона (Івана Бойчевського, 1748-1823), архімандрита Видубицького монастиря Іоіля Воскобойникова (1729-1816), блюстителів Дальніх печер Іафева (помер у 1814 році), Аверкія (1745-1820) та Аарона (1767-1832), уставника правого криласа Успенського собору Сильвестра (1790-1838), генералів Д.М.Бегічева (1768-1836), П.С.Бердникова (помер у 1845 році), П.С.Кайсарова (1783-1844), О.І.Красовського (1781-1843), І.І.Потапова (1762-1842), О.Я.Рудзевича (1776-1829), П.П.Турчанінова (1776-1839), генерал-фельдмаршала Ф.В.Остен-Сакена (1750-1837); шестеро останніх – учасники Вітчизняної війни 1812 року. На могилах П.С.Кайсарова, О.І.Красовського, І.І.Потапова та Ф.В.Остен-Сакена збереглися давні надгробки. Найдавніший з них – чавунна плита з епітафією, гербом та декораціями в стилі класицизму на могилі Ф.В.Остен-Сакена.
|..1. Великокнязівська доба..|..2. Литовсько-польська доба..|..3. Доба гетьманщини. 3.1. Будівництво часів Самойловича та Мазепи..|..3. Доба гетьманщини .3.2. Будівництво середини – третьої чверті XVIII століття..|..4. Доба імперії. 4.1. Будівництво періоду класицизму (перша половина ХІХ століття)..|..4. Доба імперії. 4.2. Будівництво другої половини ХІХ – початку ХХ століття..|..Висновки..|
|..Research..|..The book..|..Science of Kiev..|..Lectures..|..Personal info..|..Seminars..|..Home..|