До історії споруд на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври

5. Висновки.

1. Аналіз еволюції архітектурного ансамблю на Дальніх печерах показує, що його композиція почала складатися ще в перший період історії Печерського монастиря (60-ті роки ХІ ст.), а остаточно сформувалася за доби бароко.

Так, вежа над вертепом фіксує найдавніший вхід до печерного лабіринту і місце розташування першої надземної “церквиці”, а церква Різдва Богородиці – місце розташування більшої дерев’яної церкви, збудованої близько 1062 року, яка проіснувала до половецького нападу в 1096 році. Пізніше дерев’яні церкви й каплиці на цьому місці існували (можливо, з перервами в період після татарської навали) до кінця XVII століття. Кладовище навколо церкви Різдва Богородиці веде свій початок від поховання першого печерського ігумена Варлаама.

Завершилося складання архітектурного ансамблю до кінця XVIIІ століття. В цей час виникли церква Зачаття Ганни, нова споруда церкви Різдва Богородиці з дзвіницею та галереєю, корпуси келій, галереї від церкви Зачаття Ганни до входу в печери та до території Ближніх печер, альтанка над джерелом.

Протягом ХІХ століття проводився, головним чином, ремонт існуючих споруд та заміна дерев’яних будівель мурованими. Внаслідок будівництва Новопечерської фортеці територія над Дальніми печерами виявилась оточеною фортечною стіною. Було зведено ще один великий братський корпус.

2. Споруди існуючого на Дальніх печерах архітектурного ансамблю є цінними пам’ятками української архітектури XVII-ХІХ століть.

Найдавнішою збереженою будівлею ансамблю є кам’яна вежа над входом до печер (до 1638 року) – пам’ятка релігійно-національного відродження Могилянської доби. Від неї дійшла до нашого часу нижня частина (так званий вертеп – приміщення при виході з печер).

Шедевром архітектури часів мазепинського бароко є церква Різдва Богородиці (1696), що стала домінантою ансамблю. Її композиція є унікальною для вітчизняної і світової архітектури. Гідними доповненнями до неї постали підпірна стіна з аркадою (1744) та дзвіниця (1754-1761) –архітектурний шедевр останнього періоду українського бароко.

Церква Зачаття Ганни, побудована 1679 року, не збереглася в жодній частині. Існуюча нині споруда зведена протягом ХІХ століття. Її стіни (1809), а також будинок блюстителя Дальніх печер (1810, на фундаментах кінця ХVIIІ ст.) та братські корпуси (корпус №50, перша половина ХІХ ст., та корпус №52, 1823) мають стилістичні риси провінційного класицизму.

Нарешті, баня церкви Зачаття Ганни, вхід до галереї, що веде до вертепу, (обидві споруди – кінця ХІХ ст.), корпуси №52 (перебудова, 1894-1896) та №53 (1898-1899) позначені рисами неоросійського стилю.

Архітектурний ансамбль доповнює ряд оригінальних надгробків кінця XVII – початку ХХ століть.

3. Ансамбль споруд на Дальніх печерах має виняткову меморіальну цінність. Він зберігає пам’ять про засновників та перших насельників Печерського монастиря – преподобних Антонія, Феодосія, Варлаама, Никона Великого, Нестора Літописця та інших, діяльність яких яскраво описана в Печерському Патерику.

З Дальніми печерами тією чи іншою мірою пов’язана діяльність визначних церковних діячів XVII – початку ХХ століття – Єлисея Плетенецького, Петра Могили, Інокентія Гізеля, Мелетія Вуяхевича, Луки Білоусовича, Зосими Валькевича, Євгенія Болховітінова та багатьох інших. Найдавніший опис Дальніх печер належить сирійському архідиякону Павлу Алепському, що супроводжував свого батька – Антіохійського патріарха Макарія.

Патронами будівництва на Дальніх печерах наприкінці XVII століття були представники козацької старшини (полковник Костянтин Мокієвський, племінник гетьмана І.С.Мазепи) та київського міщанства (Олександр Новицький).

На кладовищах Дальніх печер спочиває ряд релігійних та культурних діячів (Варлаам Ліницький, Давид Нащинський), військових (зокрема, генерали П.С.Кайсаров, О.І.Красовський, М.С.Леонов, адмірал Ю.В.Путятін, генерал-фельдмаршал Ф.В.Остен-Сакен), представників вищого чиновництва (сенатор А.С.Ілляшенко) та аристократії (княгиня К.П.Хованська).

Нарешті, з Дальніми печерами пов’язані імена визначних архітекторів і будівничих, що створювали надпечерний ансамбль (І.Г.Шедель, С.Д Ковнір, І.Г.Григорович-Барський, Тимофій, Арсеній (Якушкін), В.Ф.Серіков, Євкарій), а також художників, що його увічнили (Тимофій Петрович, Ілля, Л.Тарасевич, М.Малютин, Л.Тамзевич, М.Сажин).

|..1. Великокнязівська доба..|..2. Литовсько-польська доба..|..3. Доба гетьманщини. 3.1. Будівництво часів Самойловича та Мазепи..|..3. Доба гетьманщини .3.2. Будівництво середини – третьої чверті XVIII століття..|..4. Доба імперії. 4.1. Будівництво періоду класицизму (перша половина ХІХ століття)..|..4. Доба імперії. 4.2. Будівництво другої половини ХІХ – початку ХХ століття..|..Висновки..|